14 лютого, у Вселенську батьківську поминальну суботу з благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія вікарій Київської Митрополії єпископ Васильківський Миколай, керуючий Південним київським вікаріатством у Свято-Вознесенському храмі на Деміївці звершив панахиду за тими, хто загинув на вулицях «від холоду і голоду», а також за воїнами, що віддали життя під час бойових дій на сході країни. Владиці співслужили благочинний Голосіївського благочиння, настоятель Свято-Вознесенської парафії протоієрей Павел Кирилов та клірики храму у священному сані. На панахиді були присутні волонтери благодійної громадської організації «Друзі спільноти святого Егідія» на чолі з головою Юрієм Ліфансе.
Традиція звершувати панахиди за померлими і загиблими на вулицях міста «від морозів, насильства і хвороб» в Свято-Вознесенській парафії виникла близько десяти років тому. В цьому році панахида припала на Вселенську батьківську поминальну суботу, коли Церква у своїх молитвах поминає всіх, хто загинув під час стихійних лих «у вогні і на морі», від «морозу та голоду».
Проникливі слова заупокійної служби лунали під склепінням старовинного Вознесенського храму, переповнювали серця присутніх молитовними проханнями про тих, хто відійшов у вічність, хто помер від лихоліть та загинув, виконуючи військовий обов’язок.
По завершенні панахиди Преосвященний Миколай звернувся до присутніх із архіпастирським словом.
«Сьогодні наша заупокійна служба багатогранна, — сказав владика. — Ми поминаємо померлих батьків і рідних наших, адже сьогодні Вселенська батьківська субота. І за традицією Свято-Вознесенької парафії сьогодні ми молимось і за тих, хто помер від голоду та морозу, хто не мав притулку на землі. З особливим смутком поминаємо тих, хто поклав свою голову на полі брані у наш важкий і неспокійний час. Поминання наших рідних і близьких — християнський обов’язок для кожної віруючої людини. Але і нашому суспільству в цілому повинно бути боляче за тих, хто загинув на вулицях наших міст і сіл, хто не мав притулку, не мав „де голову преклонити“. Не можна сказати, що в цьому провина окремо взятої людини, але провина всього суспільства в цілому: ми всі за це несемо відповідальність. Щось ми не зуміли розгледіти, щось цим людям не додали, чомусь ці люди пройшли повз нас і ми не помітили їх. І вони так пішли у вічність... Це трагедія для всієї держави — коли гинуть воїни і мирні громадяни, коли життя говорить: живи і радій, молись Богові, працюй і будь Йому вдячним. А до нас приходить горе, приходить смерть. Хто заповнить цю втрату? Тому ми молимося з вами, дорогі брати і сестри, щоб Господь прийняв душі праведників, простив померлим гріхи вільні і невільні і вселив їх в обителях райських.
Ми також повинні пам’ятати про власну смерть, — наголосив владика. — Про те, що ми постанемо перед Богом, і підсумком нашого життя на землі будуть наша віра, наші добрі справи, наше милосердя і співчуття до голодних, холодних, знедолених. Не Господь нас буде судити, а наші справи земні будуть вирішувати нашу долю поза гробом. Тож будемо прагнути творити добрі справи, як закликає нас до цього Господь». Владика Миколай подякував голові громадської благодійної організації «Друзів спільноти святого Егідія» Юрію Ліфансе за співпрацю у справах милосердя до знедолених з парафіями Української Православної Церкви та передав всім присутнім благословення Предстоятеля нашої Церкви Блаженнішого Митрополита Онуфрія.
Після панахиди на подвір’ї Вознесенського храму за давньою традицією було запропоновано благодійний обід. Преосвященний Миколай благословив трапезу і разом з парафіянами і гостями парафії покуштував запропоновані страви.
