У сучасній свідомості Маслениця асоціюється з розгулом та гуляннями, з проводами зими. Але ми рідко задумуємось над дивним збігом: Маслениця кожного року святкується у різний час. Це тому, що час Маслениці залежить від Церковного календаря. Маслениця - це підготовка до семи тижнів Великого посту, до якого віруючі повинні прийти зі світлими думками і чистою душею. Церковна масниця схожа на сутінки. Плавно і повільно опускається ніч і густіють фарби, день від дня віруючі обмежують себе в їжі, спілкуванні, неправедних думках і вчинках. І від служби до служби осягають сенс цього обмеження. Робота над собою починається задовго до настання Сирною седмиці. Кожен з чотирьох тижнів, що передують Великому посту, має свою назву. Перший з них – «Про Закхея», другий – « Про митаря і фарисея», третій – «Про блудного сина», четвертий – «Про Страшний суд». П’ята неділя, останній день перед Великим постом, присвячена «Спогадові Адамового вигнання з раю».

Таким чином, останній тиждень, або седмиця перед Великим постом починається з повчання про Страшний суд, а завершується нагадуванням про вигнання Адама з раю та Прощеною неділею, коли всі православні просять один в одного пробачення. Йменується цей, останній тиждень перед Великим постом у церковному календарі так: «Седмиця Сирна (маслениця)». Сирна тому, що вже готуючись до наступаючого Великого посту, не можна їсти м'ясо, а лише сир, масло, яйця та рибу.

Звичай проводити масничний тиждень з млинцями в повній мірі відповідає особливостям християнського благочестя. Млинці як святкова страва зустрічаються ще в книгах Святого Письма. Так, у Другій книзі Царств (6, 19) ми читаємо, як цар Давид роздавав їх народу з нагоди святкування перенесення кіота Господнього: «И раздели всем людям… по сковородному млину».

Під час святкування Маслениці прийнято ходити в гості, кликати гостей до себе, пригощати бідних, подорожніх. Млинець, що випікається першим на масничному тижні, віддають убогим у пам'ять про предків або з'їдають за упокій померлих. Також за традицією ходіння один до одного «на млинці» зближує, дає зручний привід забути образи та невдоволення, які накопичились за рік. А безпосередньо перед Великим постом вже не прийнято ходити в гості чи щось святкувати. Ось і намагаються люди відвідати рідних та ближніх під час Масниці.

В останній день Маслениці, у Прощену неділю, у церквах здійснюється чин прощення. Не простити у цей день один одного не можна. Прийнято говорити: «Бог простить, і я прощаю. І ти мене прости».

 

Кожна господиня має свій особливий рецепт приготування млинців. Рецепт цей передається з покоління в покоління, від матері до доньки, потім до онуки і далі. Печуть млинці з пшеничного, гречаного, вівсяного, кукурудзяного борошна, інколи з додаванням пшоняної або манної каші, картоплі, гарбуза, яблук, вершків. У селах опару ставлять ще в ніч на понеділок, щоб зранку, до сніданку, на столі вже височіла стопка ароматних млинчиків просто з жару.

Наостанок – рецепт смачних млинців. Інгредієнти:

Спосіб приготування: просіяти борошно через сито, посолити. Влити воду в молоко, додати звичайний та ванільний цукор. У борошні зробити заглиблення, розбити яйця та розмішати їх з борошном. Влити молоко з водою в борошно, розмішати так, щоб не було згустків. Розігріти сковорідку та змастити її рослинною олією. Виливати тісто тонким шаром. Обсмажувати млинці з обох боків до золотистого кольору. Скласти млинці у стопку, змащуючи кожен млинець розтопленим вершковим маслом. Подавати млинці до столу зі сметаною, медом чи улюбленим варенням. Приємного апетиту!